ПРИРОДА ГИНЕ

Зима  для  українців  –  сніг  кругом,
І  відблиск  сонця  променів  на  ньому.
Мороз  скрипучий.  На  ставках  льодок,
А  ще  й  свята  різдвяні  і  зимові.

Всі  полюбляють  зиму  білогриву;
Радіють  діти  і  також  дорослі.
Вона  приносить  чистую  красу,
Хоч  і  мороз  танцює  в  нас  на  носі.

Зима  –  пора  для  мене  особлива,
Її  люблю  я  чисто,  незлобливо.
Хоча  зими  вже  тої  і  немає
Лиш  дещиця  її  мене  тепер  вітає.

Вона  зараз,  як  осінь  дощовита,
Похмурим  сірим  небом  дивиться  на  нас,
І  сонцем  радує  нас  тільки  на  години,
А  потім  знов  дощитиме  весь  час.

Тоді,  як  сонечко  виблискує  з-за  хмари,
У  душах  розквітає  той  букет,
Якого  навіть  не  дарує  літо,
І  хочеться  співати  на  весь  світ.

О  люди!  Що  зробили  ми  з  зимою?
З  весною,  літом,  осінню  також.
Всяк  час  готуємо  ми  на  природу  зброю,
І  думаєм,  що  буде  все  гаразд.

Потрібно  жити  в  мирі  з  нею
Вона  віддячить  вам  за  це.
Природу  треба  нам  любити,
Природа  ж  бо  –  це  ми  і  все  живе.
25.01.08

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447608
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2013
автор: Ігор Кравчина