Розкидає нас доля по світах
Голодних і багатих,
Та ти лети, як перелітний птах
Туди, де мати.
Багато буде у житті доріг,
Колись близьких, а іноді далеких,
Та де б не був ти, як розтане сніг
Лети скоріш додому, як лелека…
І хай тебе не спинить дощ і вітер,
Бо не перестають завжди чекати
Батьки старенькі, що назустріч вийдуть
Й кудлаті чорнобривці біля хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447346
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2013
автор: tetyana-radko