***************

Високі  гори,туман  синій,
Тече  між  ними  у  долину,
До  срібних  звуків  старих  дзвонів,
Які  нестримно  рвуться  в  гори  ,
Вільною  птахою  летять  у  височінь,
Торкаючись  засніжених  вершин,
Срібнії  тони,старих  дзвонів.
Дзвіниці  на  розвалинах  якої,в'ється  барвінок,
В  його  квітах  у  вінку,  стоїть  вона  забута  на  віку.
Одні  лиш  дзвони,звуки  флейти,  
Зливаться  з  мелодією  гір
Із  піснею  гірської  річки,
Яка  біжить  поміж  скалистих  берегів,
Поміж  порогів.  Далі,далі,
До  моря  синього,подалі.
Від  сумних  звуків,старих  дзвонів,
Нехай  потонуть  вони    в  горах,
Розтануть  у  тумані  синім,
Мов  той  барвінок,що  й  по  нині,
Дзвіницю  обнімає  вікову,
Покинуту,забуту  на  віку.
Завмерли,потонули  дзвони,
В  тумані  синім  в  сивих  горах,
У  темну  вічність  відлетіли  назавжди,
Одні  лиш  гори    посивіли  навкруги.
Дзвони,дзвони.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447020
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2013
автор: Тамара Піддубна