Був човник. Вогонь. І хвилі.
І схили вербові.
Ніхто нічого не винен.
Тим більше - в любові.
Маленький сріблястий човник.
І місяця половина.
Ніхто не винен нічого.
Нікому не винен.
І ніяких образ ані сумніві не буде.
І у тебе і в мене - дотеп надійний щит.
… Над твоєю рікою
місяць зійде.
І човен заблищить.
І ніяких докорів чи що там іще бува.
І у тебе, і в мене мужності вистача.
…Над твоєю рікою з-під снігу зійде трава.
Зацвіте алича.
І за тим сумувати тобі і мені не слід.
Все-одно відцвіли б
Кольорових снів вітражі.
…Над твоєю рікою простягнеться срібний слід
Від моєї сльози.
Ніхто нічого не винен,
Тим більше в любові.
Був човник. Вогонь. І хвилі.
І схили вербові.
Маленький сріблястий човник.
І місяця половина.
Ніхто не винен нічого
Нікому не винен.
Нічого не сталось в світі.
Ніхто не помер. Не спився.
Був ліс і вербові віти.
І човника крильце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446638
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2013
автор: Яковенко Тетяна Василівна