ПОДРАЖАНІЯ СУПЕРПУПЕР-НЕО-ПОСТ-МОДЕРНІСТАМ

                                                             І
                                 [i]«Великі  поети  не  вміють  писати  віршів.»[/i]
                                                     Тому,  напевно,  їх  ніхто  не  читав.
                                 [i]«Графоманові  легше.  Графоман  вирішив
                                   написати  і  –
                                                                                                                         написав.
                                           Як  завгодно,
                                           про  що  завгодно,...»[/i]
                                                                                                           Ліна  Костенко
зза
позахмаринного  піднебів́я
возропщу  я  гласом  вопыющым
і  забурмотю  слогом  за-
косміченим  в  зодіаках  беззнаківя
щоби  повитріщувались  очища  на  обрАне
замантулю  бековинне
не
мов
коза
а  загарпунений  кінь
і  ніц  не  второпають  невторопенне
про  моє  поетиччя  змікрофоване
із  загробя  промов
амінь
нате!  хто  ЗА?
                                                         ІІ
                                                 [i]«...посмертно,  зате  –  своєвременно.»[/i]
                                                                                                                         Ліна  Костенко
Я  хочу  бути  неповторним
Ригіональним  і  теде
Бо,вже  таких  як  я  ніколи
Не  буде  і  не  було  ніде.
Мій  нєподдєльний  суржик  упо-
Добали  взаємовигодниє  дружки
У  нас  супермодерна  група
Що  ліпить  вірші  немов  пиріжки.
А  як  сказати  »–напрямки
То  я  й  не  дуже  морщу  лоба.
Це  все  ,мої  чорновики
Яких  у  мене  дохороби.
Хизуючись  ,ради  бравади  
Не  користуюсь  словником
Та  в  лабіринтах  Аріадни
не  заблудю  із  Мінотавровим  клубком.
Гнуздаю  і  форму  і,  зміст
І,  ямби  з  хореєм  триножу
А  думку  піймати  за  єйний  хвіст
Ніяк  спересердя  не  можу.
І  від  граматики  не  сушу
Свою  безталанную  главу
Бо  ,як  не  всі  писати  мушу
А  за  підказку  просто  вкушу
Щоб  не  залізали  в  ніжну  душу
Як  сапогом  в  пастель  а  не  на  траву.
Коли  не  хвалять  нас  поетів
Це  як  по  негліже  серпом
Жаль  що  по  Інтернетів
Я  не  дістаю  кулаком?
Як  русофіл  я  можу  палкой
перегатити  Дніпрогес!
І  на  ЛГ  буває  гавкну,
і  як  Герой  посиджу  в  танку
неначе  в  будці  я  не  пес.
Ночами  я  ще  дуже  плачу
Ы,  про  войну  і  про  народ
І  грусно  що  не  всі  побачать
Який  я  нищівний  патріот!
Вот!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446543
Рубрика: Панегірик
дата надходження 31.08.2013
автор: I.Teрен