Не летять із душі слова,
Не пишуться чомусь вірші,
Пуста і моя голова,
А серце застигло в тиші.
Мабуть втомлене від життя,
Не радіє воно барвам,
Ледь тремтя й нема вороття...
Розлилася сіра фарба.
На порозі стоїть осінь,
Дощами плеще в долоні,
Золотий серп у волоссі,
Літо з душею в полоні.
Спопеляє багрянцем ліс,
Вітри розкидають скарби
І немає в мене вже сліз,
Запалали вогнем граби.
В зажурі зажурилась я,
Потекла по жилам журба,
Десь згубилась любов моя,
В літі, в квітах мабуть вона.
*******
малюнок
http://www.liveinternet.ru/users/teanika/post107742867/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446442
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Макієвська Наталія Є.