І кобза заграла – натягнуті струни,
Співає кобзар, де дороги зійшлись,
Весняні хрущі і зелененька вруна,
Доносить цей спів в глибину до душі…
Зібралися діти, прийшли і старенькі,
Послухати те, що співає кобзар…
І пісня лунає нова - не старенька…
Як жити надалі й позбутися чвар.
Подайте хлібину провіснику волі ;
Ніхто вам життя не відкриє, як тут…
Душа наша рветься до кращої долі,
Слова кобзареві за душу беруть.
Послухайте внуки слова кобзареві,
Розумні слова, яким сотні віків,
І дякуйте Богу – Земному Творцеві,
Що нам кобзаря подарити зумів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446283
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2013
автор: Віталій Назарук