Кучерява просинь
сипле з-поза ранку,
умиває гілля
яблучних сортів.
Прикотили сонце,
наче полонянку,
із шляхів молочних
чумаки-старці.
Ось воно скотилось
із малого возу,
наче серпантином
сипле промінці
і красує доню,
молоденьку осінь,
умиває щічки,
крутить колоски.
Сріблом, діамантом,
золотом іскриться
і в гаях розлогих
липне акварель.
Як би не хотіли -
листячку не спиться,
щоби не проспати
сонячний ще день...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445998
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Ліна Біла