Це занадто болісна процедура -
викинути тебе із серця ,
я ж не цегляна скульптура
легко так не зростеться...
Час, кажуть старші ,лікує
шов за швом й заживає,
брешуть ,хтось вколов суму
дозу смачну разом з чаєм....
Тіло тривожить недуга
душу кусає кохання ,
я все чекаю на чудо -
очі твої поруч зрання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444253
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2013
автор: Примха щастя