Заплітають коням гриви хмари сивочолі,
Нектару нап'ються з квітів золотисті бджоли.
Сонця промені ласкаві доторкнуться ніжно,
Зашаріються отави,роси впадуть слізно.
І дощу нап'ються ріки, верби і тополі,
Ляже промінь на повіки, відійдуть геть болі.
Я до тебе пригорнуся, проведу рукою
І в кохання загорнуся разом із тобою.
Бірюзовою блакиттю засяє враз небо
Найчарівнішії миті,інших нам не треба.
Доторкнеться прохолода, усміхнеться літо,
День чудовий розфарбує кольорами квіти.
Щастя буде дарувати ніжності веселки,
І на крила піднімати буде вітер терпкий.
Защебече в лісі пташка радо й голосливо
І розвіє вітер коням шовковисті гриви.
Полетять вони по полю риссю і галопом,
Збереже кохання долю, рознесеться степом.
Понесеться воно в гори, де луна блукає,
Рано - вранці нас з тобою воно повінчає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444010
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)