Назву нашої останньої зустрічі в клубі "Об*єднані словом",що відбулася 17 серпя,просто не можна,аж ніяк було по-іншому назвати.Світлиця конференцзалу " Галичини" сонячно сяяла в цей день.На столах квіти,рушники,а на них фруктияблука,груші,сливи,виноград.Спас медовий барвами милував погляд.Всі зібрані щораз з дивуванням поглядали в бік дверей.Так не звично.А де ж наші дві Лесі,не бачимо Бойчуків Роми та Олі,Віточка-Ніжність не метушиться.?..Оксаночка Пронюк з делікатністю,яка тільки їй притаманна, внесла ясність, пояснила причини відсутності наших активістів.Дякуючи Наталівалькірія та РомановіМартин,що завітали зі своїм синочком Матвійком,світлиця вмить ожила. Дитя,як магнітиком притягало наші погляди.Присутність мала дивовижну доброзичливість.Ми один одному свої вірші читанням,ділячись думками дарували... А наш Світаночок,як тамада і мама,розважливо і красномовно у правильне русло їх направляла.
Чудова вишукана мова , освітянська, з уст Ігоря Лазаришина лилась потоком з глибини самого серця.Та розповідь про пішу прощу,що пройшли від Самбора до Зарваниці,ті враження і відчуття так передав,що ми мов причащалися із чистої криниці.Знаменно було й те-на зустріч прийшло багато новеньких":Франківчани Василь Процюк,Ульяна,Людмила Скалозуб,Ірина Мандич з Калуша,Роман-гуморист приїхав із Чорткова,Кульбабка з чоловіком з Перегінська з Перегінська домчали і слово ніжне про природу прочитала. Фоном зустрічі чудовий спів і неперевершена на гітарі гра,ця гостя наша - чару додала. А Букатюк Сашко,до виступу,усіх на облік взяв.Один по-одному декламувати викликав.Валькірія спочатку синочку колискові читала,а потім "Вередуни"для нього заспівала.Поряд чоловік Романтатко гордовитий від дружини не відстава,свої вірші-здобутки,гладко прочитав.Олеся Овчар вірші дитячі дитячі і дорослі читала.Дитинку своєю книжечкою повінчувала.І ще була для нас і несподіванка і втіха із нами у цей день Світлана Рудницька Білий Лотос відмічала свої уродиниСолодкий стіл,медові тости за іменинницю і за Матвійка.Мов в родиннім колі при філіжанці кави та ще одна нас несподіванка чекала.Оксаночка цікавинки роздала запрошення, а в них три слова для експронтів.І почалося,як кажуть:Хто і в , що гаразд! Мені випали Щастя, образ,людина ,і мені прийшло на момент. Що може в світі буть найкраще?
Чи це не є найбільше щастя?
Людина створена по образу Творця!
І знова про Лесеньок згадали,хоча їх і не було між нами з поважних причин,а ними пророблена робота то наша вдячність за цю зустріч і турботу,світилася в усмішках,очах.Ми нашій Оксаночці,як вміли помагали,старанно всі вказівки приймали і зустріч провели,як Свято.Все було класно!Ви не сумнівайтесь!
В емоціїях, ще і не можу зупинитися!Можливо щось пропустила,чи не все про всіх оповіла.Простіть! В нових зустрічах надолужу! З повагою Данута!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443978
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: Вразлива