Заберіть від мене це відображення,
Сіре, недозріле, сліпе, на когось ображене!
Може, заражене якоюсь тривожною дрянню?
Може, занесли б його у хімчистку чи пральню?
Морально воно вже старе і небезпечне,
На вигляд - немов солодощі бабусі із печі.
Втеча? Та ні, це просто безглуздо та егоїстично...
Сиди собі, мучся, тримай все в собі, чоловіче!
Ти мужній, ти сильний, ти ж переніс стільки болю,
Може, саме тому ніхто не бажає балакать з тобою?
Тримайся! Та все буде добре, не парся!
Чому ти сумний? Давай потанцюємо вальс ми!
Проблеми? Та ну, у тебе їх просто не може бути,
Ти ж так усміхаєшся з фото до нас... На майбутнє
Ти знай: ми тебе усі любим, це правда, мій друже.
Послухав, поглянув униз - там сірі калюжі.
І в них відображення сіре, сліпе, недозріле, колюче,
Погода... Погода така небезпечна, їдюча, кусюча..
І друзі... Вони ніби є, але разом, як ніби й немає...
Я йду собі сам, по безлюдній дорозі і тихо співаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443309
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2013
автор: I-ney