ЯКИМ ТИ БАЧИШ СВІТ?

Пересічний  я  житель  цієї  планети,
Де  щомиті  трапляється  "треш"  і  "жорсткач",
Де  сусід  мій  щоденно  вмикає  Death  Metal
І  бабульки  на  лавках  колишуться  в  кач.
Проживаю  у  мрій  порцеляновій  кружці,
Де  сміття  з  пікнічків,  як  новий  інтер'єр,
Скрізь  комфорт  і  прогрес,  ну  а  правда  у  дужках,
За  товстою  завісою  пишних  портьєр.
Між  асфальтних  полів,  у  бетонних  ліанах,
У  задусі  спинив  свій  натхненний  політ,
Від  проблем  і  турбот  котрий  рік  лихоманний,
Мій  розгублений,  хворий  і  стомлений  світ.
Це  наш  світ...  Він  дивує  мене  без  утоми,
Виклика  істеричний,  заливистий  сміх,
Він  у  зривах  нервових,  в  потужних  судомах,
Заколисує  морем  суцільних  утіх...
Вчора  вилазка...Пильно  вдивлявся  в  природу,
У  засмічений  рясно,  та  істинний  світ,
Між  дерев  і  каміння  несла  свої  води
Зачарована  річка.  З  грудей  мимохідь
Забриніла  артерія  серця  баладу,
Я  й  колись  ці  картини  не  раз  помічав...
Та  новою  красою  відкрилась  принада
Річкових  краєвидів,  наповнених  чар,
Під  прозрілим  кутом  вже  свідомого  зору
Збагативсь  свіжий  погляд  теплом  відкриттів,
І  душа,  донедавна  ще  квола  і  хвора,
Віднайшла,  мов  перлину,  свій  сенс  у  житті...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443290
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2013
автор: Олександр Обрій