Біт за бітом,слово за словами
Так із моїх слів із часом виростають драми,
Такі близькі історії із нашого життя,
Про підлість людську,про почуття,що їх на сміття
Викинула та,що її так кохав,
яку ти так бажав,але ніколи й близько ти її не мав
Не знав,що не у всіх історіях напишуть ХеппІ Енд
Пробачте за сумний акцент,
Та я не можу бути іншим,досить мовчати,
Досить самим себе із середини руйнувати,
Сидіти тишком-нишком в своїй хаті з краю,
Й говорити «мені добре,іншого я не бажаю»
Вийди на вулицю,озирнись довкола,
Подивись,що твориться у тебе дома.
Де ті всі пріоритети,про які колись писали??
Де та правда й людська щирість?? Їх вже всі позабували!!
Наркоманія у моді,проституція цвіте,
Скоро станемо тваринами,втратимо усе людське
Від усього світлого лишаєм лиш руїни,
Небуде скоро нації,пропаде й Україна.
Тотальна деградація свідомості та ідеалів,
Хіба таке майбутнє нам наші батьки бажали?
Хіба за це колись діди на війні воювали?
Хіба за цей розбрат вони свої життя покладали?
Хотіли нам миру й добра,що маєм натомість?
Вночі у провулках,в переходах невідомі
Запропонують ліки від усіх хвороб,
Або ж заженуть тобі під ребро "перо"
І все,що залишиш по собі-криваву пляму на снігу,
Та якось пройдуть зливи і її зітруть,
І єдина пам'ять про тебе-це надпис на могильній плиті,
та очі матері-назавжди сумні.
А як же наше ставлення до тих сект,
Котрі сповідують одностатевий секс,
Лесбухи,геї та інші підераси,-
Душевно-хворі люди це,по-іншому не скажу.
Відстоюєте ліберальність до цих мас,
Ви-повні ідіоти,-це все вам покаже час,
Коли ваша дитина якось не прийде до дому,
Бо буде вкрадена педофілом невідомим.
Коли тебе це зачепить-ти мене почуєш,
Та буде пізно вже-її ти не врятуєш.
Я вас не зміню,та серце щемить,
За напів-прогнилу націю щось всередині болить,
На мить,уявляю,що ще можна щось змінити,
Вже не нам,а нашим дітям я бажаю краще жити,
І не просто пережити,а розбити цей бісовий лад,
Бути вільними і вирватись із суспільних грат,
в які заковують тебе й мене брат.
Цим божевільним світом керує капіталізм,
Де кожен хоче буть багатшим від свого сусіда
У кожного в крові тече всеохоплюючий егоїзм,
Він горло перегризе за шматочок хліба.
Не будь рабом,убий його у собі,
Зітри клеймо,яке так ставлять нам усім на лобі
Зруйнуй ярмо,в яке нас всіх впрягла система,
Не будь покірним гвинтиком,яким керує королева..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442719
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.08.2013
автор: Inglar Vendetta