Скотилось сонце з небозводу…

Скотилось   сонце  з  небозводу.
Втопилось  в  річці  за  селом.
Земля  ковтнула  прохолоду.
А  нічка  вдарила  крилом.

Запахли  дивним  цвітом  квіти.
Роса  упала,  як  сльоза.
Дерева  стали  гомоніти.
Не  так  вже  жалить  дереза.

Росою  трави  обважніли.
Росинки  схожі  на кришталь,
Як  світлячки,  замиготіли.
Завів  мелодію  скрипаль...

Туман  легкий  прославсь  по  річці.
Такий  прозорий,  як    вуаль!
Його  невидимі  вервички
Тримають,  щоб  на  дно  не  впав.

Неначе  рай  спустивсь  на  землю.
Життя  вночі  -  це  інший  світ.
А  я  все  думаю    даремно:
Приносить  щастя  малахіт?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442077
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Н-А-Д-І-Я