Курли, курли – лунає в небесах
І проводжає журавлів Буша -
Край дивовижної краси,
Поділля ніжна і нескорена душа.
Курли – вита над Медоборами
Над трьома сестрами – горами,
Поміж яких є скельний храм
Місце сили, на похвалу богам.
Містично дивною красою
Просякнута свята земля,
Обвита водицею річною
Із трьох сторін. Звивається рілля.
Тут дух козацтва у ходах підземних –
Розповідає гід Ірина – Ось вежа кам’яна,
Свідок війни часів жорстоких, древніх.
Башта. Музей скульптур - встелена долина.
Курли, курли – відволікає знову крик,
Зникаючи за Гайдамацьким яром,
Минаючи середньовічне кладовище,
Та журавлі повернуть незабаром.
Як тільки щезне сніг, загомонить Буша.
І з трепетом оберігаючи історію,
Гід знову поведе у край де є душа,
На загадкову диво - територію.
Де камінь вміє говорити,
Розповідаючи без слів.
Повірте, варто це побачити,
Приїхати й почути Душі спів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441878
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Оксана Бугрим