Покрилось небо хмарами густими,
Проміння сонця сяє де-не-де,
Далеко десь за горами крутими,
Любов моя ,напевно, мене жде.
А я сумую , сонце зустрічаю,
Можливо якусь вістку принесе,
Воно ж до нас іде з-за небокраю,
На своїх крилах ранок нам несе. .
Вона далеко..Відстань ця проклята!!
Коли до дому рідного подашся?
Стоїть сумна без тебе твоя хата,
Коли ж мені єдиному віддашся.
Щоб цілував, як мати рідну доню,
Щоб до грудей гарячих пригорнув,
Я твою руку покладу собі в долоню,
В обіймах твоїх я б із радістю заснув.
Я сиджу з думками в тиху нічку,
Наспівую старих сумних пісень,
Я б так поцілував тебе у щічку,
Та в кожну ніч очікую на день.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441844
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Коля Януш