А Лесин парк до осені спішить,
Жовтіє листя ясена зелене,
Ряска поверху плаває, не спить,
У завидках поглядує на клена.
Лягли пташата міцно на крило,
Окремі з них вже «парубками» стали,
Дрібні листочки вітром понесло
І хмари темні у громи заграли.
Спливають дні, до осені ще крок,
Та пари ходять взявшися за руки…
Соколи діткам надають урок,
Виконують у небі різні трюки.
Готуються до осені стежки,
Вони позаростали споришами,
У трави падають достиглими грушки,
Лишаючи на ній солодкі шрами.
Вітер до сну збирається в траві,
Нагадує про скошені отави…
І світяться по парку ліхтарі,
А час із літом робить свої справи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441788
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Віталій Назарук