Душа самотня розмовля з вербою,
Що на одинці тихо шелестить...
Сум закружляв у танці із журбою...
Нестерпно холодно... Яка болюча мить...
Усе як завжди... Сонце в піднебессі
Проміння сипле ніжно-золоте...
Вітер деревам щось у листі шепче.
Краса навколо... Та усе не те...
Все через те... Без тебе я самотня...
Як одиноке дерево серед чужих пісків.
Та це лиш мить... Їх буде ще із сотню...
Та безліч сонячних, щасливих, добрих днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441117
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Рижулька