Зимовий сад. Довкруг палітра снігу,
в далечині розквітли вітражі.
Втіка за обрій Час, мов в’язень біглий,
проймають душу холодú-ножі.
Прозорий світ притих у царстві білім,
заснули в спокої гірські кряжі,
а в небесах відбились здаленілі
міста і села, наче міражі.
Але в снігах січневих і морозах
свої заховані метаморфози,
де спочивають радощі буття.
Прийде весна. Зимовий сад проснеться,
дерев веселих дзвоном відізветься
і в ньому знов закільчиться життя.
[i]січень 2013[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440818
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2013
автор: Чир Нестор