Ти будеш жити там. де мене нема,
Ти будеш пити те, що дає зима.
Ти будеш сита тим, на що вкаже піст,
Я ж буду переходити без тебе міст.
Чарує свіжий ранок безмежна суть,
Ми п'ємо одночасно отрутну ртуть.
Ховає за безвладдям собака хвіст,
Я їду у купе й лежу у повний зріст.
Бентежать почуття й мерехтіння свіч,
Закинути б усе це в гарячу піч.
Ти просто віддаєш часточку себе,
Не помічаєш того, линеш до небес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440501
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: I-ney