Зустрівши тебе,
я ніби помер і народився знову.
Життя зупинило свій плин,
зробило новий поворот
і продовжилось далі,
та слід тих кардинальних змін,
рухаючись вперед,
залишив все старе по заді.
Моє серце як билось,
так і продовжує битись,
але, як мені інколи здається -
набагато частіше.
Немає жодних причин
йому зупинитись,
а тому і любов моя -
золота й найсвятіша.
Якось по-іншому я поглянув
на світ,
та й сприймаю його по новому,
розтопила ти у крові моїй лід,
коли зігріла мене розмовами.
Зустрівши тебе,
моє життя почалося спочатку.
Непомітно погас у душі моїй бунт,
залишивши про той час на згадку
лиш один незначний пункт:
не вдалося стерти із пам’яті,
те яким був я раніше,
але те, що мене змінило,
настільки величне й красиве,
що затьмарює ту сумну нішу.
Зустрівши тебе,
я залишився самим собою,
ти не примушувала
робити щось на перекір собі,
не завдавши тим самим
ні страху, ні болю.
Я вдячний тобі за це
і просто за те, що зі мною,
твоє наймиліше лице
мене не лишає в покої.
Ти так сильно мені потрібна
і у тому вся наша сила,
може я ще не зовсім здібний,
та ти безмежно для мене важлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2013
автор: Вадім Шевчук