Ходила тінь й не бачила себе. А щоб знати, яка ж вона, то питала у всіх, хто траплявся їй на шляху:
- А яка я?
- Ти? - Відповідали їй перехожі.- Тебе нема, хіба оця темна плямка може бути кимсь.
Журилась тінь, плакала, коли падав дощ, бо й сліз своїх не мала.
Аж одного разу зустріла тінь іншу тінь. І та друга так близько підійшла, обійняла за плечі, зазирнула в обличчя. І побачила тінь себе. Очима свідка власного життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439520
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Маріанна Вдовиковська