Як легко ти відкрив мою фіранку,
Як легко поселивсь в моїй душі.
Ажіотаж думок і ввечері, і зранку
На серці поплелися вже плющі.
Як легко зводив ти надії, ті мости,
Як легко поселився в моїх снах.
Як легко будували мрії, ті світи.
Тільки їм давно прийшов вже крах.
Ніколи не забуду, той наш листопад.
Коли так легко...легко обіцяв кохати.
Її не має...нема дороги, що назад.
І я всього очікувала, але не зради!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439416
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Оленка Руденко