Навколо блукають, міняються речі
Під впливом емоцій рояться думки
Завади долаєш ти во́гнем та ме́чем
Спокійно годуєш ти чорта з руки
А біс не спиняється, кличе, штовхає
Все більше заводить палаючу кров
І криво всміхається і називає
Тебе переможцем без жодних умов
Зникають кордони між ніжним та грубим
Процес неважливий, є тільки мета
Скільком ти поставив вже ногу на груди
І скаляться жовті зуби чорта
Чому ж ти постійно сумний та самотній
Невже відчуваєш що це хибний шлях
Де втратив ти спокій та сон безтурботний
Що в ньому купається безліч невдах
Та це не хвилює нікого з присутніх
На це не зважають запеклі гравці
На кон ти поставив життя і майбутнє
І знову гримлять гральні кості в руці…
- - - - - - - - - - - - - -
На скільки ще вистачить сили, не знаєш
Летіти на гору, що дуже крута
Дурень!Очі відкрий! Ти нічого не маєш!
Лише дикий регіт бридкого чорта…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438187
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2013
автор: Паша Остап