Хвилі ніжно торкаються тіл.
Долі дві заколисані морем.
Почуття розділились навпіл, -
Нині ми щасливіші, ніж вчора.
Насолода не має межі.
Море в хвилях маскує обійми.
Твої руки, недавно чужі,
Найріднішими стати зуміли.
Невагомість спокус додає.
Рухи повні бажання і сили.
Бриз морський – це натхнення моє.
І ти поряд… Яка я щаслива!
Завмираю в обіймах палких.
На піску – два сердечка із мушлів.
Шовковистим торканням руки
Крем наносиш на тіло і душу.
Ти коханням мене отруїв,
Вплів в душевне мереживо зорі.
Всі вагання жіночі мої
Розчинив в почуттєвому морі…
10.07.13р.
© Copyright: Ирина Визняк, 2013
Свидетельство о публикации №113071700949
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437808
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2013
автор: *ИРЕНА*