Акація пахне пря́но.
Як за́вжди іду одна.
Давно уже - не кохана.
Зажурена і сумна...
А квіти чарівно-білі,
Умиті дощем весни,
Як нездійсненні мрії,
П`янкі мої мрії-сни...
Мереживні манять шати...
Так біло! Так гарно! Так ясно!
І хочеться враз літати
І плакати одночасно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437708
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Ірина Лівобережна