СВІТАНОК
Живу так високо, що сонце очі сліпить,
Світанок вихором вривається в вікно,
Нема криниці у дворі, чарівні квіти
Вже не п’янять мене, як молоде вино…
РАНОК
Медове проміння лоскоче так ніжно,
Я бачу, як кіт обіймає моріжок,
Заграли у сурми земля й голубі небеса
Скінчилася ніч і вмивається в росах краса…
ВЕЧІР
Чорничний джем смакують небеса,
Рубіни-зорі блимають в безодні,
Молочні хмари й справжні чудеса
Дарує літній вечір нам сьогодні…
СПЕКОТНИЙ ЛИПЕНЬ
Сьогодні знов я уві сні літала,
У полі в конюшині заблукала,
Вдихала аромати меду з липи,
Спекотним сонцем усміхався липень...
Я милувалась небом бірюзовим,
І вітром заховалася в діброві,
Сплела собі віночок барвінковий,
І радісно зустріла ранок новий….
СПРАВЖНЄ ЩАСТЯ
Я так радію, що півліта промайнуло,
І що рясні дощі гасили спеку часто,
Похолоднішало учора - я збагнула,
Що скоро осінь – це для мене справжнє щастя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437583
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 15.07.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО