Ти пагінець, що в землю міцно вріс,
Із чорної землі силу собі черпаєш,
А над тобою зеленіє ліс-
І небо голубе,таке безкрає.
А навкруги дзвенить пташиний спів,
Угору пнеться очерет високий,
П`янких конвалій ранній переспів,
Боязко на вітру тремтить осока.
Натягнуть,мов струни,стебла трав,
Долітнього готові вже ужинку,
І п`ють меди,що травень позбирав,
Через гнучку трав`яну соломинку.
Та прийде час і сонця промінець,
Тебе розбудить,напоїть водою,
Листочком затріпоче пагінець
І виростеш плакучою вербою.
Будуть у тебе радощі свої,
Хтось виріже сопілку з твоїх весен,
Весняний дощ розмиє всі жалі,
Витре сльозу пшеничним перевеслом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437572
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2013
автор: Надія Голіней