Послухай сосну, малятко!
Вона снігопади їсть...
Зелене крило безкрає
Укриє, бо прийде потім
Страшна паперова лялька,
тунелі її очниць
затягнуть тебе до краплі
твого холодного поту...
по той бік мережі...відчай...
і я тебе також...лю...
вшиває Господь деревам
великі їжачі душі,
і зорі порожні лічить
без подиву і жалю...
ховатись у нім не треба,
бо де я тебе знайду ще?
Мені не потрібно сосен –
У лісі зимує гріх,
У зимах ночує здавна
Тяжкий відголосок воєн.
А місяць затиснув сонце,
Мов яблуко поміж ріг,
І лід, наготою здавлений,
Під нами стає червоним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=43705
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2007
автор: Малігон Анна