В кохання теж своя душа...
Вона — ще більша, ніж в людини,
У мандри часто вируша —
Не відчуває в тім провини.
В кохання теж свої думки,
Палкі і безкінечні мрії.
Летять, мов весняні струмки,
Там є негаснучї надії.
В кохання теж свої світи —
Їх розмежованість єднає.
І там немає пустоти,
Коли душа в душі зростає. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436542
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: Lana P.