…мрії*

Я  з  сонцем  люстерком  гралася  тоді,
Мені  воно  світило  як  з  дитинства  сни.
Тоді  були  якось    добріші  люди,  і  фільми  і  книжки,
Тоді  мені  здавалось,  що  мрії  керують  усім  в  житті.
Не  знаючи  ні  зради,  не  злоби,  ні  образ,
Мені  про  світ  цей  хотілось  писати  сотні  фраз.
Я  думала,  що  посмішка  дає  життя,
А  люди  не  полюбляють  зовсім  зла.
І  так  хотілося  б  наївною  лишатись,
І  далі  без  турбот  із  сонцем  гратись...
Але,  чомусь  так  повернулося  усе,
Що  навіть  пишуть,  здається,  не  про  те....
Не  знаю,  але  я  б  хотіла  щоб  і  сьогодні  мрії,
Усіх  на  світі  надихали  на  чарівні  дії!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436128
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Irysh