Яна Климентовська
Антисруктура
Рівненська друкарня
Рівне
2008
Молоді автори покликані дивувати.
Цікаво читати твір, в якому молода людина описує свій стиль життя, намагається розповісти, як вона сприймає свою молодість, чи міркує лише над труднощами свого віку, чи підмічає і переваги. Притягує відверта розповідь. Манить свобода текстів.
Щоб цілісно уявити собі якесь явище, треба вивчити його полярні точки. А молодість взагалі складається з протиріч і максим, хоча крайнощі, як правило, нею навмисне перебільшуються.
На обкладинці збірки поезій «Антиструктура» сказано, що автор – Климентовська Яна Сергіївна – студентка механіко-математичного факультету(!?). Збулося! Сталося! Про це колись лише тільки фантазували ! Два полюси – фізика і лірика – злились, утворивши новий чудернацький світ, в якому механіка поетизується, математика метафоризується, поетика технізується, збагачуючись нечуваними символами, образами і тропами. Зовсім непогано, що розширюються горизонти поетичного словника, і туди втрапляють свіжі слова, поняття, предмети, яких там раніше не було: алгоритими, трафарети (36)**, вантажопідйомність (51), ліміт (86), саміт (11), акцизні марки (6), патент (69), мобільні мережі(13), стоп-кран (51), коректор (68), і навіть мажоритарна система (49).
А скільки унікальних словосполучень, порівнянь, метафор породило залучення фізико-математичної, інженерно-технічної, фото-хімічної, медико-соціальної та інформатико-комп’ютерної вокабулаторики:
[i]ікс прямує у плюс нескінченість[/i] (61),
[i]2Пr = вічність [/i](10),
[i]графічна інтерпритація хаосу[/i] (63),
[i]аналіз структурних зрушень [/i](85),
[i]альдегідне псевдобуття [/i](21),
[i]очі, як перфоратори[/i] (73),
[i]непроявлена плівка твого найсокровеннішого[/i] (31),
[i]устрій суспільства – це квантова фізика радості[/i] (67),
[i]духовна гіподинамія і екологічне забруднення душі[/i] (50),
[i]FM-тюнери душ [/i](23),
[i]117 мегабайт твоїх спогадів [/i](27).
Та не тільки цією «технократичністю» виділяється поезія Яни. Щось іще вирізняє її від специфічно наївної творчості, характерної для молодих. Можливо, класні, цілком зрілі метафори традиційного форматування. З тих, що нам впали в око, наприклад такі:
[i]везем електричками в сумках молекули Дому [/i](6),
[i]мої квіти сховались в землю перспективи букету злякались[/i] (68),
[i]дві рейки з боків як невдалий прообраз труни [/i](71).
У Віктора Оха є рядки, написані років зо п’ять тому для академіка Любомира Пирога з приводу розчарувань порядками в галузі охорони здоров’я і пов’язаного з цим житейським песимізмом:
[i] «Державна медицина хвора вся,
покрита виразками безлічі проблем.
А ми, немов бинти, свої літа
намотуєм на них весь час з плачем.»[/i]
У Яни зустрілись рядки, які хочеться надіслати пану Любомиру, як оптимістичне продовження тієї строфи:
[i]А життя мов спіраль день за днем круг за кругом намотує
і його не зупиниш лишається тільки повірити
що колись-таки вдасться між труднощами і турботами
роз’єднать зачароване коло пробитися вирватись.[/i](41)
Одним словом, книжечка вийшла непогана. Відчувається літературно-поетичний хребет, є ідейно-тематичний каркас. Видана нормально. Немає дилетантської недопрацьованості. Хороша редактура.
Та щоб не дорікали, що ми в своїх критичних рефлексіях все тільки хвалимо, дозволимо собі побурчати з приводу художнього оформлення збірки. Книжна ілюстрація – як упаковка на товарі. Якщо вона вдало зроблена чи яскрава – товар (книга) в цілому дуже виграє. Зображення підсилюють враження і загальне сприйняття книжки. Та це буває не часто. Набагато частіше трапляється протилежне – невдалі малюнки нівелюють або спотворюють враження від тексту. Чорні й білі янголиці з гусячо-кажанячо-метелковими крилами, розпатлані німфи та німфетки з кисло-абститентними, відстороненими виразами на обличчях, озброєні якимось залізяччям, косами, тесаками, ланцюгами – самі по собі малюнки може б і нічого, але вони налаштовують читача на хвилю підліткової аутично-комплексуючої творчості – «інфантильні фантазми студентської юності».Але поезія Яни значно глибше того формату, який визначив своїми роботами художник-графік.
Вважалося, що великий національний поет (незалежно від статі) має страждати. Воно може й так – але страждати за народ, а не страждати на листку паперу чи над листком паперу. Потрібно прогнати з себе «поета-мученика». Нікого не проймеш тепер скаргами на «тяжолу жизь інтілігента». Яні потрібно позбуватися фраз на кшталт:
- [i]Я хвора я хвора я точно це знаю я хвора [/i](15),
- [i]Я вразлива істота [/i](32),
- [i]Хочеться вити пульсує у скронях безсилля і злість безпорадності [/i](16),
- [i]Звинувачують в аморальності завантажують зайвими справами[/i] (12),
- [i]Крик розбиває мене розпинає мою ідилію [/i](14).
Нікого не захопиш собою, нікого не позвеш за собою, якщо будеш нити і хникати. Сховай свій біль за посмішкою (не за штучною, приліпленою, американською пластмасовою посмішкою (8) ), за посмішкою Будди чи козака Мамая, який все зрозумів і всіх пробачив, або за жартом, сміхом, сарказмом, стьобом.
У Яни є досить драйвові тексти, з яких можна зробити рок-пісні. Наприклад:
«Мовчки струшую із пальців…»(24),
«Unforgiven»(8),
«Проекція на минуле»(64).
Маю бажання і надію, що Яна стане сучасною Лесею і потужною інтелектуальною силою трясоне не лише нашу літературу, а і всю культуру:
- [i]Ми прийшли щоб ламати правила[/i] (12),
- [i]Я не вірю шаблонам, я створюю Всесвіт граючись [/i](60).
На нашу думку, варто було б попрацювати в таких напрямках:
- Більше уваги приділяти візуалізації тексту,
- Зобразити зовнішній конфлікт,
- Спробувати попрацювати над діалогами,
- Подумати, якого героя могла б ідолізувати,
- З якими ідеями, і в якій культурній, етнічній, віковій групі могла б сама претендувати на роль ідола?
І на завершення:
Юній Яні Віктор Ох
Непросто бути до́чкою поетів
і ду́шу мать, піднесену в квадрат,
нанизувать на плетиво емоцій
терпкі, солоні і гіркі слова.
Ще будете, як Ваша мама – мудра,
й палка, як тато – добрий чоловік.
Ви, люба Яно, іще зовсім юна.
Та нам би Вашу «ваду» хоч на рік.
---------------------------------------------------------------------------
** В дужках - номер сторінки збірки «Антиструктура»
на якій слово чи словосполучення прочитані.
24.05.2009
Євмен Бардаков
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435697
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.07.2013
автор: Віктор Ох