Хочеться виплакати усю синь,
І лишити прозорі склери,
Замінити гордості височінь
На дешеві львівські шпалери.
Невчасно закінчився чай,
І з ним час - релятиви моїх буденних,
Перестав ходити сьомий трамвай,
Останній із друзів певних.
Напевно, замерзло скло,
І поряд замерзла осінь,
Вакарчук правий - справді "Холодно",
І на скронях зимова просідь.
Оце б, виплакати цю синь
У твої тендітні долоні,
І дивитись як сонний син
Проводжає мене на пероні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435640
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин