У глибинах Монади кінчається
все, що ми звикли уявляти як
фізичне... Навіть час кінчається.
Він існує лише як Вічність.
Микола Руденко
Я днів своїх родинних
Тому не полюбляю,
Що шалу цифр годинних
Ніяк не довіряю.
І свят Нового року
Я не люблю, і дати:
Не хочу свого строку
Чекать і доганяти.
Не лю̀блю, як годину
В весняну пору крають,
Коли в осінню днину
Годинник зупиняють.
І мрію, щоб час плинний
Навіки зупинився,
Невгавний щоб годинник
У Леті утопився.
У за́тишній Монаді
Я міг би поселитись,
Щоб слухати на радість,
Як диха тиха Вічність.
27.03.1996
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434603
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.07.2013
автор: Олекса Удайко