У підніжжі сатинових хмар
дивним шелестом ходять блакиті,
наче тут акварелі розлиті, -
і спинився час-антиквар.
Тут літають казкові жар-птиці:
на одному крилі - міфофільм
з чудесами давно вже за "сім",
а на іншому - літні зірниці.
Не зустріти глибин і висот,
тридев`ятого царства зі злата,
а лише просторовість патлата -
тут її розсадив добрий Троль.
Розпорошено снігом акустика
осідає на цей дивний світ.
Веселково пливе диво-пліт -
розливає дощем оцю містику...
Тут до сонця можливо торкнутися,
не пектиме холодна зоря.
У підніжжі цього вівтаря
мрія зможе в життя обернутися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433886
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2013
автор: Ліна Біла