Зацвіла матіола в саду.
Я до тебе в цей вечір іду.
І бентежить мене, як ніколи,
Диво-запах п’янкий матіоли.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє до рання.
Мабуть, вона - „квітка кохання”...
Засвітились небесні вогні.
Ніби вдень, усе видно мені:
Твоя тінь в щирім місячнім колі,
А думки – в запашній матіолі.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє дорання.
Мабуть, вона „квітка кохання”...
А ти ще раз мене обніми,
Забери в свої райдужні сни,
Бо вже тане зоря світанкова
В квітнику, де бринить матіола.
Приспів
Дурманить село матіола –
Ця квітка проста, вечорова, 2 рази
Що пахощі сіє дорання.
Мабуть, вона „квітка кохання”...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433672
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Катерина Шульга