Чом одна, ти так далеко?
Тебе ждати я втомилась.
Повернулися лелеки,
В своїх гніздах оселились.
Повернулися, осіли,
Вже у них і лелечата.
«Понесіть мене на крилах
Та й до милого до хати!»
Приспів:
Ой, лелеки, ой, лелеки!
Прилетіли в край здалека.
Я ж чекаю, виглядаю.
Мого милого немає.
Ой, птахи, спасіть кохання,
Підніміть свої вітрила.
Милого палке зізнання
Принесіть на дужих крилах.
Серпень маком догоряє.
Нам житами догоджає.
Ще вода в ріках тепліє.
А у серці холод віє.
А у серці сум гуляє,
Сонця промінь не пускає.
Як далеко, любий-милий,
До землі тяжіють крила.
Але вірю, день настане.
Вся жура, мяксніг, розтане.
І заб’ється серце лунко
Будуть дотики, цілунки.
Вгору здіймуться крилята,
І засяє сонцем хата.
Ой, лелеки, лелеченьки.
Звеселіть моє серденько!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433577
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 25.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)