Струнка, невагома, як лебідь.
З тобою так хочеться плисти.
І спати вночі простонеба,
Й плести ракушиння в намисто.
Обрати зірки найясніші
В єдиній, далекій системі,
Ніхто щоб у Всесвіті більше
Не встиг наректи їх: "Моє!"
Щоб мрія трималась, допоки
Не стане реальним буттям.
Я хочу тебе, кароока!
Затям,
моє серце,
затям!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433048
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2013
автор: Митрик Безкровний