Такий дощовий весняний вечір... Така дзвінке мовчання тиші... Така терпка розрада у чашці гарячого чаю. І саме у такі осінні миті так хочеться крихту мрій, горсточку надії, а ще трішечки тепла, яке б пахло присутністю літа і стиглих черешень. Здається мій світ поміщається у моїй кімнаті, де звичний гармидер із книг на столі і час від часу вривається прохолода з напіввідчиненого вікна, щоб розбудити, приспану зимою душу... І десь там,- між письмовим столом, кульковою ручкою і шматочком серця на папері невпинно шукаю себе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432702
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2013
автор: Весняна Осінь