Сім чекань Че

Може  в  когось  виникло  питання,
Хто  такий  Че  чи  великий  Че?
Можливо  від  життя  швидкоплиння
Вас  це  пече,

А  я  все  ж  таки  розповім,
Що  за  образ  це  є,
Таку  собі  історію  переповім,
Де  багато  що  є  і  чого  немає.

Історія  про  звичайного  хлопця,
Що  шукав  життя,
Бо  не  має  такого  знавця,
Хто  просто  скаже  що  таке  життя-буття,

Можливо  він  і  відгадав,
А  серцем  відчував,
Що  правильно  знав,
І  шухляди  вірно  відмикав,

За  його  пошуком,  життя  -
Це  народження,розиток,
Кохання,забуття,
Зміни  з  зерна  в  паросток,

І  далі,
Усілякі  деталі,
Що  впали  кудись  подалі,
Зламані  велосипедні  педалі.

Йому  колись  сказали,
Що  хтось  не  може  без  зміни,
І  в  мозок  його  ці  думки  впали,
І  сиділи  там  години,

Як  людина  живе  без  змін,
А  каже  що  без  них  не  може,
Може  це  такий  адмін,
Що  в  своїй  грі  не  переможе...

Але  історія  майже  не  про  те,
Про  те  як  життя  мало  чекань  сім  ,
Чекаєте  ви  того  чи  не  чекаєте,
І  всі  хто  знаходив  їх  володарювали  всім...

Але  всі  їх  не  знаходили,
Бо  мали  таку  ганджу,
Завше  щось  забували,
Неначе  потрапляли  до  міражу,

Знаходили  більшість  ті  хто  не  йшли,
За  громадською  думкою,
І  не  приходили  туди  звідки  пішли,
Де  покривалось  все  димовою  млою,

Такий  був  Че  Гевара,
Великий  Тете,так  його  кликали,
Він  знав  що  життя  то  гра,
До  якої  вже  звикли...

Звикли  ,
Бо  гра  з  самим  собою,
І  якщо  когось  обіграли,
Ви  все  одно  виграли  під  своєю  бомбою  ,

Життя  закінчилось  у  Че  Гевари,
Під  відлуння  пострілів,
Під  хмарами  пари,
Під  останні  звуки  серця  ударів,

А  Че  залишився  живий,
Разом  із  новим  поколінням,
Такий  собі  мрець  не  померлий,
В  серцях  насіння  його  проросло  корінням,

Насіння,віри,боротьби,
Думок,війни  і  миру,
Великі  генштаби,
Орієнтиру,

Свого  ,в  нікуди,
Де  нема  нічого,
Тільки  ударів  амплітуди,
Від  нікого,

До  когось,
Але  там  нікого  немає..
Що  ж  тут  адаптувалось,
Що  так  лунає?..

Лунає,  смуток  ,сором  і  вигнання,
Безкінечність  безглуздості,
Але  така  тепер  доля  вірознання,
Що  ховає  людей  під  назвами  ідеальності,

А  людина  що  звется  великий  Че,
Це  людина  про  яку  я  розповім  далі,
Розповідь  буде  активнодіюче  ,
Але  далі  не  буде...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431215
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Бєльський Денис