Від Особливої Жінки

Я  кожен  день  у  щасті  прокидаюсь,
Бо  не  милуюсь  зрання  в  дзеркалах  –  
В  твоїх  обіймах,  любий,  зігріваюсь,
Себе  побачу  в  дорогих  очах.

Не  відображення  звичайне,  ні,  –  казкове:
В  любові  світлі,  ласки,  доброти
Я  –  Особлива  Жінка,  бо  КОХАНА,
ЄДИНА,  ВІРНА,  РІДНА  НАЗАВЖДИ!

Приходить  це  в  один  момент,  буває,
А  зберегти  усе  –  щоденний  труд,
Та  щастя  більшого,  повірте,  не  існує,
Як  та  сім’я,  де  в  злагоді  живуть.

Де  є  любов,  повага  і  підтримка,
І  спір,  не  розпочавшись,  щезне  вмить,
Де  тепле  слово,  радісна  усмішка,
Кохання  вічним  полум’ям  горить.

Де  всі  житейські  прикрощі  й  негоди
Немов  міраж,  згорають  в  цім  вогні,
Міцній  сім’ї  в  міцнім  родиннім  колі
Вони,  звичайно,  зовсім  не  страшні.

А  спільна  радість  множиться  стократно,
І  спільна  сила  множиться  на  сім.
Сім’я  щаслива  –  це  найбільше  щастя!
Його  здобути  я  бажаю  всім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431071
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2013
автор: Innessanew