Він прийшов із заметілі,
із туману по росі,
Він зігнав тужливі тіні
прямо з серця та душі.
Наче ратищем, він словом
По оковах рубонув,
І повів він твердо знову
Пісню, що ніхто не чув.
Запалала мерехтливо
Захвильована душа.
Чи повіриш ти у диво?
Прислухайся, поспішай!
Ти повір у казку знову,
В містику навколо нас,
Пригадай оті три слова,
Що для них прийде ще час…
Цього хлопця звали Бардом,
Склавши кобзу у футляр,
по землі він ходить в мандрах,
й на людей наводить чар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430964
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2013
автор: Холодний Яр