Я пам’ятаю, як малою,
Упавши горілиць в траву,
Годинами дивилася у небо
На хмари - як вони пливуть.
Смішне дівча з маленького села,
Увесь мій світ – із книг картинки;
У хмарах уявляла то слона,
А то чарівно-ніжний профіль жінки.
Пливли ці білосніжні гори
Величні і наповнені дощами:
Здавалося, лиш руку піднеси –
Торкнешся дива, що під небесами.
1998р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430808
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Надія Таршин