Забути

Для  чого  забувати,  що  трапилось  з  тобою
Хоча  й  погане  може,  і  душу  рве  тобі
Але  колись  в  житті  все  здасться  ніби  грою
Ти  подаруєш  новий,  бажаний  світ  собі

Що  трапилось,  стирати  не  треба,  бо  ідеї
Народяться  з  метою,  щоб  старе  втопить
В  шаленім  темпі  гроз,  ми  мов  би  Прометеї
Знов  створюєм  нове,  старе  щоб  погубить

На  помилках  навчатись  потрібно,  але  й  знати
Повинні  помилки  чужі,  щоб  знов
В  своїм  житті  їх  більше  не  мали  змоги  повторяти
І  щоб  змогли  ми  вийти  сильними  з  оков

Вже  стільки  часу  пролетіло,  немовби  птахів
Але  ми  йдем  вперед,  не  можем  все  забуть
Випускниками  стали  вже  безлічі  ми  класів
Нажаль  вже  неможливо  усе  це  повернуть

Живе  у  нас  в  душі  і  не  зів’яне    квітка
Минулого,  що  вже  давно-давно  пройшло
Залишилась  лиш  в  серці  прекрасна  життя  вітка
І  сонце  над  горою  із  тіні  вже  зійшло

Прекрасні  миті  будем  пам’ятати,  знову
Згадаємо  колись  зустрівши  і  покути
Просити  будем  у  душі,  і  слову
Весь  подаруєм  світ,  життя  не  зможемо  забути
15.09.2004                                      (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430770
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.06.2013
автор: Ярослав Яресько