Небесний Отче, прошу, збережи
Людей, які мені близькі та рідні.
Їм шлях по Правди, Боже, покажи,
Щоб не були вони душею бідні.
Не дай зчерствіти, Боже, душам їх.
Нехай живуть, твоїм теплом зігріті,
І йдуть шляхами істин прописних,
Щедротами Твоїми завжди ситі.
Терпінням їх, Всевишній, наділи,
Як терпиш Ти усі провини наші,
І Ангела-хранителя зішли,
Щоб вів за руку крізь життєві хащі.
Пошли, мій Боже, всім, кого люблю,
Щоб старість у здоров’ї зустрічали
І, щоб в житті земному, як в Раю,
Були кохані і самі кохали.
Небесний Отче, прошу, не скупись –
Щедрот Твоїх нікому не злічити!
І за гріхи на чад своїх не злись
І, грішним нам, дозволь Тебе любити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430679
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Salvador