Шосте життя після п'ятої смерті
Віночком зів'ялим палає минулих образ -
Борги вимагає і вимагає куверти,
Абсурдом кидає в недбалий екстаз.
І сміхом нового бачення Долі
Гамує у прийдешньому всяку кволість надій -
Невпинно і стрімко, але поволі, поволі
Робить кумедним цей безглуздий двобій.
Ах! Які гарні дубочки співають!
Навіть у спеку не безкарного червня жари!
То і серце нехай тільки від них калатає!
Від сміху синів та від гри дітвори!
24.07.2004
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430447
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Левчишин Віктор