Клубочаться тумани ранні
Понад рікою, тихі, сонні.
Ховають в сірому жупані
Два береги, як на долоні,
Обабіч Стиру, що мандрує
Удалеч бистрою ходою
І за тополями пильнує,
Що заквітчались осокою.
Тумани білі, посивілі,
Ви не сумуйте над водою,
А підійміть свої вітрила
І згиньте в сонці над горою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2013
автор: Lana P.