Ім'я тобі - Холод
Твій погляд - то криця
Та душу знов зцілюють твої слова
А я ж бо безсила що-небудь зробити
Думками тікаю від марень
Та в снах я чую тебе
Промовляєш ти в вічність
Слова твої міццю торують шляхи
Мені би цьому, ось цьому в тебе вчитись
Та розум мій створює межі нові
Звичайно ж, ми можемо знову сховатись
Леліяти надію на краще життя
Та стіни існують аби прориватись
І бачити світло, не темінь у снах
Шкода, та я з тих, що на милі позаду
Ніяк не озброюся гострим мечем
Щоб вічно рубати праліси неправди
Щоб вільно ступати землею
Освяченою вогнем
Імя твоє - Холод
Та серце палає
І я за тобою готова віки іти
Грозами мандрувати
Щоб слово святеє до людей донести
Щоб слово святеє в серця карбувати
Зростити у кожному волю до змін
На долонях моїх тобі лінії щось розказали
Чи зуміємо світ наш хисткий ми від зла вберегти?
09.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430310
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.06.2013
автор: Demetris