без мети…

Напевно,  в  наступному  житті,
Та  надію  свою  не  вбиваю.
Вона  горить  чи  дотліває,
Так  зразу  навіть  не  скажу.

Пусте  життя  треба  наповнити,
Час  не  проходить,  пробігає.
І  це  усе  мене  лякає,
Цей  тихий  вечір,  без  мети.

Цікаво,  як  там  ти!?

Кінець  кінцям,  куди  вже  далі,
Своє,  мабуть,  ще  не  зустріла.
Та  віриш,  так  щиро  хотіла,
Щоб  твоя  душа  -  це  мій  причал.

Складу  усе  я  у  коробку,
Назву  банально  її  -  "минуле"
Один  одного  ми  не  почули,
А  до  "було"  Сьогодні  німе!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430227
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2013
автор: Lili